Наведено понад 2 300 термінів широкого вжитку з економічних дисциплін. Розкрито сутність таких понять, як аваль, агентська угода, відходи виробництва, зовнішній борг, золоте забезпечення, золотий стандарт, основний капітал, каско, карт-бланш, монетаризм, віковий тренд, трансферт, фактори японського успіху, якості менеджера.

Приведено более 2 300 терминов широкого употребления по экономическим дисциплинам. Раскрыта сущность таких понятий, как аваль, агентский договор, отходы производства, внешний долг, золотое обеспечение, золотой стандарт, основной капитал, каско, карт-бланш, монетаризм, возрастной тренд, трансферт, факторы японского успеха, качества менеджера.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.302.2-54

Рубрики:

Розлади рухової функції кишечника у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено наукове обгрунтування та принципи організації лікувальної реабілітації дітей із хронічним товстокишковим стазом. Обговорено ефекти лікувальної реабілітації, а також показання до її застосування. Особливу увагу приділено дизайну реабілітаційних програм у дітей із хронічними закрепами в сезонному відношенні.

Проаналізовано результати консервативного лікування 58 хворих з хронічними закрепами. Лікування хворих доповнено комплексом фізичних вправ, який розроблено на принципах біологічного зворотного зв'язку.

Розглянуто питання септичних форм гострого гематогенного остеомієліту (ГГО) у дітей, зокрема, поширеності та структури захворювання, мікробіологічного моніторингу збудників, симптоматики, ранньої діагностики, комплексного лікування - доопераційної підготовки, оперативних, консервативних, фізіотерапевтичних методів лікування; антибактеріальної та превентивної фунгіцидної терапії; подальшої реабілітації хворих. Наведено результати експериментальних та клінічних досліджень, описано новий метод ранньої неінвазивної діагностики захворювання. Викладено біофізичну модель процесів, що протікають у тканинах неураженої кінцівки та за наявності остеомієлітичного вогнища. Подано характеристику антибактеріальних та фунгіцидних препаратів, що застосовуються під час лікування септичних форм ГГО у дітей.

Рассмотрены вопросы септических форм острого гематогенного остеомиелита (ОГО) у детей, в частности, распространенности и структуры заболевания, микробиологического мониторинга возбудителей, симптоматики, ранней диагностики, комплексного лечения - дооперационной подготовки, оперативных, консервативных, физиотерапевтических методов лечения; антибактериальной и превентивной фунгицидной терапии; дальнейшей реабилитации больных. Приведены результаты экспериментальных и клинических исследований, описан новый метод ранней неинвазивной диагностики заболевания. Изложена биофизическая модель процессов, протекающих в тканях непораженной конечности и при наличии остеомиелитического очага. Дана характеристика антибактериальных и фунгицидных препаратов, применяемых при лечении септических форм ОГО у детей.

Описано алгоритми обстеження, верифікації діагнозу, передопераційної підготовки у лікуванні вродженої недуги. Обгрунтовано метод оперативного лікування (ОЛ) і післяопераційної реабілітації. Проаналізовано методи обстеження, які використовуються в Україні та в світовій практиці в контексті інформативності та безпечності проведення дослідження. Увагу приділено загальновизнаним методам ОЛ, зокрема, розробки з визначеними медичними показаннями до різних методів. Наведено рекомендації для діагностики та лікування хвороби Гіршрунга до дитячих хірургів на циклах інтернатури, спеціалізації, передатестаційних та стажування зі спеціальності "Дитяча хірургія", науково-практичної допомоги хірургам загального профілю, педіатрам, гастроентерологам, лікарям невідкладної медичної допомоги, сімейним лікарям.

Описаны алгоритмы обследования, верификации диагноза, предоперационной подготовки в лечении врожденного недомогания. Обоснован метод оперативного лечения (ОЛ) и послеоперационной реабилитации. Проанализированы методы обследования, используемые в Украине и в мировой практике в контексте информативности и безопасности проведения исследования. Внимание уделено общепризнанным методам ОЛ, в частности, разработки с определенными медицинскими показаниями к разным методам. Даны рекомендации для диагностики и лечения болезни Гиршрунга к детским хирургам на циклах интернатуры, специализации, предаттестационных и стажировки по специальности "Детская хирургия", научно-практической помощи хирургам общего профиля, педиатрам, гастроэнтерологам, врачам неотложной медицинской помощи, семейным врачам.

Мета роботи - зменшення частоти післяопераційних ускладнень за рахунок реконструктивного відновлення анатомо-функціональних властивостей прямої кишки. Для вивчення механізму хвильових скорочень у дистальних відділах кишечнику проведено математичне моделювання рухового процесу болюсу. 5 пацієнтам виконано оперативне втручання, яке після виконання основного етапу передбачає відновлення анатомічного рельєфу внутрішньої поверхні прямої кишки шляхом створення дуплікатур поперечних складок. Післяопераційних ускладнень не було в жодному клінічному спостереженні. Під час огляду у віддалені строки ознак порушень кишкового транзиту у дітей не спостерігали, у ранній післяопераційний період явища інконтиненції були відсутні в усіх дітей. Висновки: застосування запропонованої методики тазової ректопластики при кологенних закрепах у дітей дає змогу без додаткового розсічення стінки кишки формувати природні анатомічні утворення неоректума у вигляді поперечних складок. Відновлення анатомічного рельєфу слизової оболонки неоректум сприяє збереженню притаманних прямій кишці функцій, зокрема резервуарної.

Розглянуто сучасне уявлення про механізм порушень товстокишкового транзиту. Одержані результати на основі концепції про герметичність товстої кишки свідчать про важливість зміни величини ректосигмоїдного кута в розвитку запорів у дітей.

Визначено особливості клінічних проявів гастроезофагеального рефлюксу у дітей і показники добового pH-моніторинту стравоходу, проведено кореляційний аналіз між клінічними проявами та результатами pH-метричного дослідження.

Мета роботи - зменшення частоти післяопераційних ускладнень у дітей із хворобою Гіршпрунга за рахунок реконструктивного відновлення анатомо-функціональних властивостей прямої кишки. 6 пацієнтам виконано оперативне втручання, під час якого після виконання основного етапу відновлено анатомічний рельєф внутрішньої поверхні прямої кишки шляхом створення дуплікатур поперечних складок. У разі низведення здорової ділянки низхідного відділу товстої кишки на відстані 4 - 5 см від внутрішнього анального сфінктера вздовж латеральної і медіальної поверхонь, на рівні вплетіння м'яза, який підіймає відхідник, у повздовжній м'язовий шар прямої кишки на 1/3 діаметра кишки накладають по три серозно-м'язові шви з кожного боку так, щоб при їх затягуванні формувались дві зустрічні дуплікатури поперечної складки прямої кишки (ПСПК) глибиною 1,5 см. Визначають відстань від верхнього краю внутрішнього сфінктера до парієтальної очеревини для того, щоб саме на цьому рівні після низведення ділянки здорової кишки аналогічно сформувати другу пару дуплікатур ПСПК на 1/3 діаметра кишки. На рівні проекції симфізу, в зоні крижового згину, формують третю пару дуплікатур ПСПК таким чином, щоб одна губа розташовувалась уздовж передньолатеральної поверхні, а друга губа - на 1 см вище від першої вздовж задньолатеральної поверхні. Клінічне впровадження тазової ректопластики дозволило знизити частоту післяопераційних ускладнень у віддалений термін спостереження у дітей з порушеннями товстокишкового транзиту з 53,8 до 11,1 %

Мета роботи - визначення особливостей елементів будови аноректальної зони прямої кишки під час розвитку хронічних колостазів у дітей. У дослідження залучено 214 дітей, хворих на хронічні колостази: 125 (58,4 %) хлопчиків та 89 (41,6 %) дівчаток віком від народження до 18 років. Матеріалами для морфологічного дослідження були 30 інтраопераційних біоптатів (видалених гемороїдальних вузлів у дорослих пацієнтів обох статей). Зрізи біоптатів забарвлювали гематоксиліном та еозином. Анатомічні особливості рельєфу слизової аноректальної зони прямої кишки вивчали візуально та за допомогою її віртуальної просторової реконструкції. Герметичність аноректальної зони прямої кишки забезпечується її багаторівневою будовою. У відсотках частка внутрішнього сфінктера-відхідника сягає 60 % зусиль із забезпечення континенції, частка зовнішнього сфінктера - 25 %, гемороїдальних сплетінь - 15 %. Поряд із венами гемороїдальних сплетінь знаходяться вено-венозні шунти у склерозованих стінках кавернозних вен, які містять численні внутрішньостінкові артерії. Виявлено факт анатомічного розташування венозних гемороїдальних сплетінь, які збігаються вздовж просвіту прямої кишки з місцями існування її поперечних складок. Висновки: наявність виразних складок товстої кишки, особливо поперечних складок прямої кишки, разом з існуванням зони фізіологічного гіпогангліозу уможливлює колоректальне депонування калових мас та реалізацію акту дефекації за умов герметичності товстої кишки. Герметичність товстої кишки забезпечується двома системними сфінктерними апаратами: у проксимальному відділі - сфінктером Вароліуса, а у дистальному - багаторівневою будовою відхідника за рахунок внутрішнього (60 % зусиль) і зовнішнього сфінктерів (25 % зусиль) та барометричним внутрішньосудинним компонентом (15 % зусиль).

Проведено комплексне дослідження та лікування 322-х дітей з хронічними колостазами із застосуванням розроблених автором методів хірургічної корекції. Проведено експериментальне дослідження на 6-ти цуценятах і 50-ти білих щурах, доведено можливість експериментального відтворення клініко-морфологічної картини розвитку диспластичних змін стінки товстої кишки та сфінктерного апарату відхідника. Вивчено розвиток анатомічних утворень дистальних відділів товстої кишки в періоді внутрішньоутробного розвитку. Запропоновано новий метод реконструктивної тазової ректопластики у дітей з хронічними колостазами, переваги якого перед традиційними оперативними втручаннями доведено за результатами математичного моделювання представлення вмісту прямої кишки як хвильового процесу під дією перистальтичних рухів і вивчення клінічної ефективності методу у 19-ти дітей. Досліджено клінічні особливості лікувальної тактики у разі порушення товстокишкового транзиту у дітей. Вивчено ефективність корекції виявлених порушень консервативними методами лікування та за умов виконання реконструктивної тазової ректопластики. Застосування розроблених методів хірургічного та консервативного лікування дозволило суттєво знизити частоту післяопераційних ускладнень у дітей з хронічними колостазами.

Мета роботи - вивчити та оцінити характер ускладнень у вигляді специфічних морфологічних змін периферичних лімфатичних вузлів у дітей Вінницької області у віддалені терміни після первинної БЦЖ-вакцинації. На основі ретроспективного аналізу медичних карт стаціонарних хворих, які перебували на лікуванні у відділенні гнійної хірургії в період із 2010 по 2012 р., виявлено 187 пацієнтів (98 хлопчиків і 89 дівчаток) з ускладненнями після вакцинації БЦЖ у вигляді лімфаденітів. Аналіз показав, що існує певна залежність виникнення БЦЖ-лімфаденіту від віку дітей, місця проживання та пори року. Також визначено основну локалізацію патологічного процесу та частоту виникнення ускладнених форм лімфаденітів. Обговорено закономірності виникнення й перебігу БЦЖ-лімфаденітів, а також імовірність їх виникнення в дітей різних вікових категорій. Висновки: морфологічні зміни пахвових лімфовузлів у вигляді БЦЖ-лімфаденіту внаслідок вакцинації і це локальні ускладнення, які зустрічаються у щеплених дітей до підліткового віку і характеризуються відповідними кількісними та якісними змінами. Підвищення ефективності профілактики туберкульозу в дітей різного віку повинно відбуватися шляхом проведення регіональних моніторингів поствакцинальних реакцій та ускладнень у вигляді лімфаденітів, пов'язаних із БЦЖ-вакцинацією.

Наведено дані про сучасні погляди на післяопераційні ускладнення гострого апендициту. Проаналізовано їх клініку та діагностику.

Наведено результати лікування 2-х дітей із судинними пухлинами печінки. В одного з них застосовано новий медикаментозний метод лікування множинних гемангіом печінки пропранололом. Одержані дані надають підставу говорити про ефективність і безпечність терапії пропранололом за умови чіткого дотримання протоколу, а також про доцільність використання цього методу лікування як першої лінії терапії.

Актуальною проблемою хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії є організація адекватної нутритивної підтримки хворого в ранньому післяопераційному періоді. Ентеральне харчування в ранньому післяопераційному періоді в межах мультимодальної програми fast track хірургії дозволяє відновити порушені функції шлунково-кишкового тракту, знизити частоту інфекційних ускладнень, ризик розвитку синдрому поліорганної недостатності та стабілізувати стан хворих після перенесених оперативних утручань. Показано вплив раннього ентерального харчування на стан слизової оболонки шлунково-кишкового тракту.

Дослідження базувалося на аналізі комплексного клініко-рентгенологічного обстеження 88-ти дітей з хронічними порушеннями дефекації, які знаходились на стаціонарному лікуванні в клініці дитячої хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова у період з 2012 по 2016 рр., що склали основну групу. Контрольну групу склали 30 дітей, яких було госпіталізовано з приводу абдомінального больового синдрому, в результаті обстеження яких органічних змін з боку товстої та тонкої кишки не виявлено. За частотою біль у дітей із хронічним колостазом переважно локалізувався в лівій (38 дітей) та правій (14 дітей) здухвинних ділянках, що відповідно склало 59,1 % від загальної кількості пацієнтів основної групи. Слід зазначити, що із цих 14-ти пацієнтів, у 8-ми (57,14 %) за рентгенологічного обстеження було діагностовано рефлюкс-ілеіт, який виступав як морфологічний субстрат у разі формування абдомінального больового синдрому. У 12-ти дітей, що склало 13,64 %, біль не мав чіткої локалізації в черевній порожнині. Висновки: провівши ретельний аналіз причин виникнення та проявів больового синдрому у дітей із хронічним колостазом, слід зауважити на його багатогранність та різноманітність окремих чинників, аналіз кожного з яких може слугувати патогенетичним вектором спрямування у виборі методології лікування патології.

У більшості (90 %) дітей при травматичному ушкодженні куприка внаслідок зменшення його ануляції та збільшення аноректального кута (АРК) формується стійке порушення функції відхідниково-куприкової зв'язки (ВКЗ). Важливою складовою профілактики порушення дефекації у таких пацієнтів має бути інтраопераційне усунення прямокишково-куприкової порожнини з пластикою ВКЗ для відновлення цілісності м'язово-зв'язкового апарату та імітації його анатомічної фіксації. Відновлення фіксації з'єднання ВКЗ з куприком після її інтраопераційного руйнування забезпечує створення умов для її фізіологічного функціонування, сприяє профілактиці порушення дефекації.

На основі огляду літературних джерел та аналізу власних клінічних даних проведена оцінка гострої анальної тріщини (ГАТ) у дітей. Вказано, що ГАТ у дітей зустрічаються значно рідше, ніж у дорослих, у яких ця патологія після колітів і геморою серед хвороб товстої кишки посідає "почесне" третє місце, але прояви її дуже болісні і здатні змусити дитину відчувати справжні страждання з можливим формуванням ректофобії і стійкого остраху перед актом дефекації. На підставі проведених досліджень зроблено висновки, що недостатня обізнаність з проблемою ГАТ у дітей свідчить про необхідність подальших досліджень багатьох ланок патології, особливо у тієї категорії пацієнтів, які страждають від хронічних колостазів; лікування ГАТ у дитячому віці необхідно починати в умовах дитячого хірургічного стаціонару, з одночасним поглибленим обстеженням травної системи з метою діагностики обтяжливих супутніх патологічних станів і захворювань та дослідженням стану анального сфінктера.

Мета роботи - вибір тактики лікування підвищеного внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) при хронічних колостазах (ХК) у дітей. Основну групу склали 25 дітей з ХК віком від 7 до 17 років, які знаходились на ліку- ванні впродовж 2012 - 2016 рр.; у 9 пацієнтів була доліхосигма, у 16 - доліхоколон. Хлопчиків було 13, дівчаток - 12. Контрольну групу склали 24 здорові волонтери. Хронічні колостази супроводжуються значним, у 2,2 разу, перевищенням величин ВЧТ та формуванням абдомінальної ішемії. Проведений комплекс консервативних заходів, які були спрямовані на нормалізацію випорожнень, на момент виписки дозволили знизити ВЧТ та покращити показники кровообігу в черевній порожнині за рахунок зменшення компресії судинної стінки. Висновки: чим вищий ВЧТ та більше ослаблений організм дитини, тим вища вірогідність розвитку небажаних ускладнень. Доповнення комплексного консервативного лікування ХК у дітей препаратом "Куплатон", який має виразний ефект піногасіння, сприяє зниженню ВЧТ та нормалізації показників кровотоку в черевній порожнині.